СУ́ДНИКЪ, -а, сущ. м. Большой ящик, четыреугольный, в роде сундука, для храненія под рукою хозяйственных припасов, особенно молока, яиц, сыра и проч. Положи ковбасы на час в судник от кошек.Налитые горлачи поставь в судник.
Знайшлі памылку ў тэксце? Вылучыце яе і націсніце:
Ctrl + Enter
Слоўнік беларускай мовы:
Іван Насовіч, Санкт-Петербург, 1870.
Public Domain — народны здабытак.
На падставе Belarus/Slouniki-Nasovic.