І задумаў Саўл прыбіць Давіда дзідаю да сцяны; і Давід ухіліўся ад Саўла, а дзіда, не скалечыўшы яго, убілася ў сцяну. І Давід уцёк і ўратаваўся ў тую ноч.
И гледелъ естъ Саулъ, абы моглъ пробости Давыда копиемъ къ стене, и уклонися Давыдъ, и копие безъ уразу увязло естъ въ стену, Давыдъ же от[ъ]иде и сохранися в ту нощъ.