Дзеі 18 разьдзел

Дзеі Сьвятых Апосталаў
Пераклад Праваслаўнай Царквы → Біблія Скарыны (Апосталъ)

 
 

Пасля гэтага Павел, пакінуўшы Афіны, прыйшоў у Кары́нф;
 
По сих же изыде Павелъ от Афінъ, и приде въ Коринфъ •

і, знайшоўшы нейкага Іудзея, па імені Акíла, родам Панцíйца, які нядаўна прыбы́ў з Італіі, і Прыскíлу, жонку яго, — таму што Кла́ўдзій загадаў усім Іудзеям пакінуць Рым, — ён прыйшоў да іх,
 
И обрете некоего Евреянина, именемъ Акилу Понтянина родомъ, новопришелца от Италія и Прискилу жену его • Занеж Клавдие поведелъ отлучитися всемъ Евреомъ от Рима и приде к нимъ •

а паколькі ён вало́даў адно́лькавым з імі рамяство́м, то заста́ўся ў іх і працаваў; а рамяство́ іх было́ рабіць пала́ткі.
 
Понеже тогож ремесла бяху, пребысть же у них и делааше • И были суть мастерства того ониже шатры ткаху •

Кожную ж суботу ён прамаўля́ў у сінагозе і перако́нваў Іудзеяў і Э́лінаў.
 
Стязашеся же на сонмищех по вся суботы, и учиша Іудея, и Елліны •

А калі прыйшлі з Македоніі Сіла і Цімафей, то Павел быў натхнёны ду́хам све́дчыць Іудзеям, што Іісус гэта Хрыстос.
 
И яко придоша от Макидония Сила, и Тимофей, тужаше дохом Павелъ, сведетелствуя Иудеомъ Христа Ісуса,

Паколькі ж яны працíвіліся і блюзне́рылі, то ён, абтро́сшы во́пратку сваю, сказаў ім: кроў ваша на гало́вах вашых; я чы́сты; цяпер іду да язычнікаў.
 
противящим же ся имъ и хулящимъ • Оттрясъ ризы своя рече къ нимъ: кровь ваша да будеть на главы ваше, чистъ азъ • Отныне же во языки иду •

І, пайшоўшы адтуль, ён прыйшоў у дом аднаго чалавека, па імені Іу́ст, які шанава́ў Бога і дом якога быў каля сінагогі.
 
И прешедъ оттуду пріиде в домъ человека некоего Тита праведнаго, чтуща Бога егоже храм бе возле сонмища •

А Крысп, нача́льнік сінагогі, уве́раваў у Госпада з усім домам сваім, і многія з Кары́нфянаў, слу́хаючы, уве́равалі і ахрысцíліся.
 
Тогда Криспъ началникъ собору верова со всем домомъ своимъ • И мнози от Коринфянъ вероваху, и крещахуся •

Сказаў Гасподзь у начны́м відзе́нні Паўлу: не бойся, а гавары́ і не змаўка́й,
 
Рече же Господь во виденіи в нощи Павлови: не бойся но глаголи, и да не умолкнеши,

таму што Я з табою, і ніхто не нападзе́ на цябе, каб зрабіць табе зло; бо ў Мяне многа людзей у горадзе гэтым.
 
зане Азъ есмъ с тобою • И никтоже приложит озлобити тя, яко люди Мне суть мнози во граде семъ •

І ён застава́ўся там год і шэсць месяцаў, навуча́ючы іх слову Божаму.
 
И пребылъ ест ту Павелъ полтора лета, навчая их слова Божия •

Калі ж Галіён быў прако́нсулам у Аха́іі, паўста́лі Іудзеі аднаду́шна су́праць Паўла і прывялі яго на судзíлішча,
 
Галиону же градову судіи сущу во Ахаіи, нападоша единодушно Іудеи на Павла, и приведоша его на суд

ка́жучы: не па закону ён ву́чыць людзей шанава́ць Бога.
 
глаголюще, яко противу закона сей развращаеть чести Бога •

Калі ж Павел хацеў адкрыць ву́сны, Галіён сказаў Іудзеям: Іудзеі! калі б была́ якая несправядлíвасць або ўчы́нак ліхí, я меў бы падста́ву вы́слухаць вас;
 
Хотящу же Павлу отворити уста своя • Рече Галионъ ко Іудеомъ: естъ ли бы кривда была некая, или проступка злая о Іудеи, справне быхъ послухалъ васъ •

але паколькі ідзе спрэ́чка пра вучэ́нне, і пра імёны, і пра закон ваш, то разбіра́йцеся самі; бо я не хачу быць суддзёю ў гэтым.
 
Естъ ли же гадания суть о словехъ, о именехъ, или о законе вашемъ, ведайтеся сами • Судиею убо азъ симъ не хощу быти,

І прагна́ў іх з судзíлішча.
 
и изгна их от судилища •

А ўсе Э́ліны, схапíўшы Сасфе́на, нача́льніка сінагогі, бíлі яго перад судзíлішчам; але Галіёна гэта зусім не хвалява́ла.
 
Тогда вси Еллини немъше Состена собороначалника, бияху его предъ судищемъ, и Галионъ о томъ ничтоже деаше •

Павел жа, пабы́ўшы яшчэ даво́лі многа дзён, развіта́ўся з брата́мі і адплы́ў у Сíрыю, і з ім Акíла і Прыскíла; ён абстры́г галаву́ ў Кенхрэ́ях, бо даваў абе́т.
 
Павелъ пак пребывши ту еще дни многы, розставшися з братиею, плавился въ Сирию • И с нимъ Прискила, и Акила • И острыже главу свою во Кехрехъ, имяше бо слюбъ •

Прыбы́ў ён у Эфе́с і пакінуў іх там, а сам пайшоў у сінагогу і вёў размову з Іудзеямі.
 
Присташа же во Ефесе, и техъ остави ту • Сам же вошедъ в сонмище гадашеся со Іудеи •

Калі ж яны прасілі прабы́ць у іх больш часу, ён не згадзíўся,
 
Молящимъ же имъ его дабы должейшее время пребылъ у них • Не обещася

а развіта́ўся з імі, сказаўшы: мне трэба абавязкова праве́сці надыхо́дзячае свя́та ў Іерусаліме; да вас жа вярну́ся зноў, калі будзе воля Божая. І адправіўся з Эфе́са; Акíла ж застаўся ў Эфе́се.
 
но розстался с німи глаголя: яко подобаеть ми на сес празникъ пріидущій быти во Ерусалиме, паки же навращуся к вамъ Богу хотящу • И отвезеся от Ефеса, Акилу ж оставиша во Ефесе •

Прыбы́ўшы ў Кесары́ю, ён зайшоў ў Іерусалім, прывіта́ў царкву і пайшоў у Антыяхíю,
 
І пришедъ во Кесарею въступи и целова хрестианъ • И оттоле шолъ до Анътиохіи,

і, правёўшы там нейкі час, ён адышоў і прахо́дзіў паслядо́ўна Галацíйскую краіну і Фры́гію, умацо́ўваючы ўсіх вучняў.
 
и пребылъ в ней время некое, оттоле же прохажаше по ряду, Галатіискую страну, и Фригію утвержая вся ученики •

Іудзей жа нейкі, па імені Апало́с, родам з Александры́і, чалавек красамо́ўны і добра дасве́дчаны ў Піса́ннях, прыйшоў у Эфе́с;
 
Іудеанин же некто Аполосъ именемъ, изъ Александрие родомъ, мужъ вымовный и навченый во книгахъ, приехалъ во Ефесъ •

ён быў наста́ўлены на шлях Гасподні і, пала́ючы ду́хам, прамаўля́ў і вучы́ў пра Госпада правільна, зна́ючы толькі хрышчэ́нне Іаа́нава.
 
Сей былъ наставлен пути Господьню, и горя духомъ • Глаголаше, и вчаше с пилностию яже о Господи • Ведый толико крещение Іоанново •

Ён пачаў смела прамаўля́ць у сінагозе. Пачуўшы яго, Акíла і Прыскíла прынялí яго і дакла́дней растлума́чылі яму шлях Гасподні.
 
И сей началъ смеле глаголати на сонъмищи • Внегда же услышали его Акила, и Прискила прияша и к собе, и истее сказаху ему путь Господень,

Калі ж ён хацеў пайсці ў Аха́ію, то браты, спрыя́ючы, напіса́лі ву́чням, каб прынялí яго; прыбы́ўшы туды, ён шмат садзе́йнічаў тым, хто ўве́раваў па благада́ці,
 
хотящу пак оному прейти во Ахайю, предпослаша братия написавше ученикомъ прияти его • Онже пришедъ тамо, бысть на помощ велию, веровавшим благодатию •

бо ён рашу́ча выкрыва́ў Іудзеяў перад народам, дака́зваючы праз Пісанні, што Іісус гэта Хрыстос.
 
Твердо бо Іудеи обличаше предъ людми, исказуя от Писанией быти Христа Ісуса •