1 да Карынфянаў 13 разьдзел

Першае пасланьне да Карынфянаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Біблія Скарыны (Апосталъ)

 
 

Калі я гавару мовамі чалаве́чымі і ангельскімі, а любві ня маю, то я ме́дзь зьвінячая ці кімвал гудзячы.
 
Аще языки человеческими глаголю, и ангелскими • Любве же не имам, бых медь бръмящи, или кимвалъ звинящъ •

Калі я маю прароцтва, і ве́даю ўсе́ тайны і ўсякае ве́даньне, і калі маю ўсю ве́ру, каб і горы перастаўляць, а ня маю любві, дык я нішто.
 
И аще имамъ пророчество, и познаю тайны вся, и все науки • И буду имети веру яко горы преставляти • Любве же не имамъ, ничтоже есмъ •

І калі я раздам усю маемасьць маю і аддам це́ла маё на спале́ньне, а любві ня маю, дык няма мне́ ніякае карысьці.
 
Аще роздам нищимъ на покармъ вся имения моя, и предамъ тело мое да сожгуть мя • Любве же не имам, ничто ми помощно ест •

Любоў це́рціць доўга, міласэрная яна; любоў не завідуе; любоў не вывышшаецца, не надзімаецца,
 
Любовь долготерплива естъ, добротлива ест • Любовь не завидить, любовь не развращаеть • Не гордится,

ня буяніць, ня шукае свайго, не гняўліва, ня думае благога,
 
не злообразуется, не раздражняется • Не ищеть пожитку своего, не мыслит злого •

ня радуецца з крыўды, але це́шыцца з праўды.
 
Не радуется о неправде, но радуется истинъне •

Усё пакрывае, усяму ве́рыць, усяго спадзяе́цца, усё це́рпіць.
 
Вся любить, вся веруеть, все уповаеть, все терпит •

Любоў ніколі ня чэзьне, а вось прароцтвы — і тыя чэзнуць, і мовы змоўкнуць, і ве́да зьніштожыцца.
 
Любовь николи же отпадаеть • Аще пророчества испразнятся, аще языци престанут, аще разумы скажены будуть •

Бо мы часткова ве́даем і часткова прарочым;
 
Несовершене убо разумеваемъ, и от части пророчествуемъ •

калі-ж прыдзе дасканалае, тады тое, што часткова, счэзьне.
 
Егда же пріидеть совершеное, тогда еже несовершено ест упразнится •

Калі я быў дзіцяткам, дык па-дзіцячаму гаварыў, па-дзіцячаму разважаў; я як стаўся мужам, дык пакінуў дзіцячае.
 
Егда бых младенець, яко младенець глаголахъ • Яко младенець мудрствовахъ, яко младенець смышляхъ • Егда же бехъ мужъ испразних младенечская •

Цяпе́р мы бачым як-бы праз мутнае шкло, дагадваючыся; тады-ж абліччам да аблічча; цяпе́р я пазнаю́ часткова, а тагды пазна́ю гэтак сама, як сам я пазна́ны.
 
Видим же ныне во зерцале уподобленія а потом лицем в лице, ныне ж разумею от части, тогда же поразумею яко призван бехъ •

А цяпе́р трываюць ве́ра, надзе́я, любоў — гэтыя тры; але большая з іх любоў.
 
И ныне призывает вера, надежа, любов, три сия, болши же сих любов •