1 да Фесаланікійцаў 4 разьдзел

Першае пасланьне да Фесаланікійцаў
Пераклад Яна Станкевіча → Біблія Скарыны (Апосталъ)

 
 

Наапошку, браты, просім а молім вас Спадаром Ісусам, каб, як вы прынялі ад нас, як належа паступаць і гадзіць Богу, так і жывіце, каб вы збыткавалі яшчэ балей;
 
Далей пакъ братия жадаемъ васъ и напоминаемъ о Христе Ісусе • Якоже приясте от насъ, како подобаеть вамъ ходити, и угожати Богови • Да розмножаетеся более •

Бо вы ведаеце, што за расказаньні мы далі вам Спадаром Ісусам.
 
Весте бо кая повеления дахомъ вамъ о Господе нашемъ Ісусе •

Бо гэта ё воля Божая, — пасьвячэньне вашае, каб вы ўзьдзержаваліся ад бязулства;
 
Сее бо естъ воля Божия, посвящение ваше, да воздержаетеся от блуда,

Каб кажны з вас умеў як дзяржаць судзіну сваю ў пасьвячэньню а сьці,
 
и да весть единый каждый свой судъ держати, во святыни, и во чти •

А не ў жарсьці жады, як пагане, што ня знаюць Бога.
 
Не во любованіи телеснаго похотения • Якоже языци не ведящие Бога •

Не выступайце з права і ня крыўдзьце брата свайго ў справе, бо Спадар помсьнік за ўсе гэта, як мы вам уперад казалі і сьветчылі.
 
Да никтож не обидить, а ни лихоимствуеть въ вещи брата своего • Зануж мьститель ест Господь о всехъ сихъ • Якоже, и прежде поведахомъ вамъ, и засведетелствовахомъ •

Бо пагукаў нас Бог не да нечысьціні, але да сьвятасьці.
 
Не призва бо насъ Богъ во нечьстоту, но во святыню •

Дык хто гэта адхінае, не людзіну адхінае, але Бога, Каторы й даў вам Духа Сьвятога Свайго.
 
Тоя убо отметаяся, не человека отметается но Бога, Онже далъ ест Духа Святого Своего в вас •

Вось жа празь любосьць братнюю няма патрэбы пісаць вам, бо вы самы навучаны Богам любіць адно аднаго;
 
О братолюбіи же не требуете, абыхъ писалъ вамъ • Сами бо от Бога навчени есте любити другъ друга,

Бо гэта запраўды вы й робіце ўзглядам усіх братоў па ўсёй Макядоні. Але захочуем вас, браты, рабіць так балей
 
якоже и чините ко всей братіи, сущей во всей Макидоніи • Молим же васъ братия абысте ся множили в добромъ,

І рупатліва імкнуцца жыць супакойна, і глядзець сваіх справаў, і рабіць сваімі рукамі, як мы расказалі вам;
 
и пилность приложите дабы есте спокойни были • И хлебокормление имели делающе рукама своима • Якоже вамъ повелехомъ,

Каб вы прыходна жылі перад навоннымі і нічога не патрабавалі.
 
да ходите учтиве пред внешними, и ни единаго о что требуете •

Не хачу ж, браты, каб вы былі ў неведзі ўзглядам сьпячых, каб вы ня смуціліся, як іншыя, што ня маюць надзеі.
 
Не хощу жъ васъ не ведети братия, о умерших да не скорбите, яко и иніе не имуще упования •

Бо калі мы верым, што Ісус памер і ўскрэс, дык і Бог перазь Ісуса прывядзець ізь Ім заснулых.
 
Аще бо веруемъ яко Ісусъ умре, и воскресе • Тако и Богъ умершая Ісуса ради, приведеть с Нимъ •

Бо гэта кажам вам словам Спадаровым, што мы жывыя, засталыя да прыходу Спадаровага, ніякім парадкам ня выперадзім заснулых;
 
Сее бо вамъ глаголемъ словомъ Господнимъ, яко мы живи суще и лишени, во пришествие Господьне, не постигнемъ умерших •

Бо Сам Спадар із гукам расказаньня, з голасам архангілавым і трубою Божай зыйдзе зь неба, і мертвыя ў Хрысту ўскрэснуць першыя;
 
Понеже Самъ Господь во повеленіи, и во гласе Архангелове, и во трубе Божией, снидет с небеси • И мертвіи о Христе воскреснут перве,

Тады жывыя засталыя ўсхоплены будзем разам ізь імі ў булакох наўпярэймы Спадару ў паветру, і гэтак заўсёды будзем із Спадаром.
 
потом же мы живіи, и лишеніи • Купно с Нимъ восхитимся до облаковъ, во стретение Господьне на воздусе • И тако всегда со Господемъ будемъ •

Дык цешча адны адных гэтымі словамі.
 
Тем же утешайте другъ друга во словесехъ сихъ •