Судзьдзяў 10 разьдзел
Кніга Судзьдзяў
Пераклад Антонія Бокуна → Біблія Скарыны (Бразгуноў)
Пасьля Абімэлеха на вызваленьне Ізраіля паўстаў Тола, сын Пуа, сына Додо, чалавек з калена Ісахара. Жыў ён у Шаміры на гары Эфраіма.
По смерти же Авимелехове повсталъ естъ судия в людехъ Ізраилевых Фоляй, сынъ Фуевъ, братаничь Авимелеховъ, мужъ от племени Ізахарова. Той же живяше во граде Санире, на горе Ефраимли.
Ён судзіў Ізраіля дваццаць тры гады, і памёр, і пахаваны быў у Шаміры.
И судилъ естъ людей Ізраилевыхъ двадесеть и седмъ летъ,a и потом умре, и погребоша и во граде Саниръ.
Пасьля яго быў Яір з Гілеаду, які судзіў Ізраіля дваццаць два гады.
И по семъ насталъ Яиръ Галаадский. Сей судилъ естъ людей Ізраилевых двадцеть и две лете.
Меў ён трыццаць сыноў, якія езьдзілі на трыццаці аслах і мелі трыццаць гарадоў, якія па сёньняшні дзень называюцца Хавот-Яір; яны ў зямлі Гілеад.
И было естъ в него тридесеть сыновъ, ездящих на тридцети ослехъ, и князи тридцети градом. Тые же грады его именемъ прозывахуся Авоти-Яиръ, то естъ «грады Яировы» даже и до днешнего дня в земли Галаадове.
І памёр Яір, і пахавалі яго ў Камоне.
И умре Яиръ, и погребенъ естъ во граде, именемъ Каионе.
А сыны Ізраіля чынілі ліхоту ў вачах ГОСПАДА. І служылі яны Баалам і Астартам, багам Араму, Сідону і Мааву, і багам сыноў Амона, і багам Філістынцаў, і пакінулі яны ГОСПАДА, і не пакланяліся Яму.
Сынове пакъ Ізраилевы ко старым грехом новые прикладали суть, чиняще злые дела предъ лицем Божиимъ, и служили суть кумиру Ваалиму и Астарофу и идоломъ Сирскимъ и Сидонскимъ, и Моавскимъ, и сыновъ Аммоних, и Филистымским, и опустили Господа, Бога своего, и не кланяшеся Ему.b
І разгневаўся на іх ГОСПАД, і аддаў іх у рукі Філістынцаў і ў рукі сыноў Амона.
И предалъ естъ ихъ Господь Богъ в руце Филистымляном и Амонитяном.
І яны васямнаццаць гадоў перасьледавалі і ўціскалі сыноў Ізраіля, якія жылі за Ярданам у зямлі Амарэйцаў у Гілеадзе.
И обидены суть вельми и стиснены от них осмънадесеть летъ вси сынове Ізраилевы, иже живяху за Іорданомъ, в земли Аморейской, то естъ въ Галааде, такъ вельми были исужены,
Сыны Амона пераходзілі таксама Ярдан ваяваць супраць Юды і Бэн’яміна, і ўсяго дому Эфраіма. І быў Ізраіль у вялікім уціску.
иже сынове Аммони прехожаху Іорданъ и бираху в земли Іюдине, и Веньаминове, и Ефраимли. И воскорбеша людие Ізраилевы вельми,
І клікалі сыны Ізраіля ГОСПАДА, і казалі: «Саграшылі мы перад Табою, бо пакінулі Бога нашага, і служылі Баалу».
и возпиша к Господу, глаголюще: «Согрешихомъ предъ Тобою, Господи, Боже нашъ, понеже отступихомъ от Тебе и послужихомъ Ваалиму».
І сказаў ім ГОСПАД: «Калі Эгіпцяне, Амарэйцы, сыны Амона і Філістынцы,
Имъ же рече Господь Бог: «Еда ли, внегда обидили васъ Египтяне, Амореане, сынове Аммоновы, Филистымляне,
Сідонцы, Амалек і Мадыян уціскалі вас, а вы клікалі Мяне, ці ж Я не ратаваў вас з рук іхніх?
Сидоняне, и Амалехитяне, и Хананеане и возъпили есте ко Мне, не услышахъ ли васъ и не избавих ли васъ от руку их?c
А вы ўсё роўна пакідалі Мяне і пакланяліся багам чужым. Таму ня буду ратаваць вас болей.
Вы же над то опустили есте Мене и служили есте богомъ чуждимъ. Протожъ не приложу к тому высвобожати васъ.
Ідзіце і клічце багоў, якіх вы выбралі, няхай яны вас ратуюць у час гора!»
Идите ныне и вопте ко идоломъ своимъ, ихже избрасте собе, да тии помогуть вамъ в часъ печали вашее».
І казалі сыны Ізраіля ГОСПАДУ: «Саграшылі мы. Зрабі з намі, што добра ў вачах Тваіх, толькі цяпер выратуй нас!»
Отвещаша сынове Ізраилевы к Господу, глаголюще: «Согрешихом предъ Тобою, Господи, Боже нашъ, и Ты Самъ казни насъ, якоже хощеши, толико ныне избавь насъ».
І выкінулі яны спаміж сябе багоў чужых, якіх мелі, і служылі ГОСПАДУ, і Ён пашкадаваў Ізраіля ў горы ягоным.
И се егда глаголаша, скоро потомъ вывергоша вся ідолы из земли своея и служиша Господу, Богу своему, Тойже и помиловал их.
У той час сыны Амона сабраліся і разлажыліся табарам у Гілеадзе. А насупраць у Міцпе сабраліся сыны Ізраіля, і там разлажыліся табарам.
Того часу собравшися, сынове Аммони положилися з войскомъ своимъ въ Галааде. Противу имъ теже собралися сынове Ізраилевы и положилися на месте Масфа.
І гаварылі народ і князі Гілеадзкія адзін аднаму: «Хто першы пачне ваяваць супраць сыноў Амона, той будзе правадыром для ўсіх жыхароў Гілеаду».
Тогда рекоша сынове Галаадови, единъ муж ко другу своему глаголюще: «Кто от насъ напредъ почнеть ся бити с сынми Аммоновыми, той да будеть надъ нами воеводою въ Галааде».