Мацьвея 17 разьдзел

Паводле Мацьвея Сьвятое Дабравесьце
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Пераклад Васіля Цяпінскага

 
 

А цераз шэсьць дзён бярэць Ісус Пятра, Якава і Іоана, брата яго, і вядзе́ іх на гару́ высокую адных.
 
И по днехъ шесьти, взялъ Исусъ Петра и Якова, и Иоана брата его, и възвелъ ихъ на гору высоку одны,[1]

І перамяніўся перад імі: і зазьяла аблічча Яго, як сонца, адзе́жа-ж Яго ста́лася бе́лая, як сьвятло́.
 
и переменилъсе передъ ними, и розсветилосе обличье Его якъ солнце, а одежи Его были белы якъ светло • [2]

І вось зьявіліся ім Майсе́й і Ільля, размаўляючы з Ім.
 
И ото явілся им Моисей и Илья с Нимъ мовечі •

І, азваўшыся, Пётр сказаў Ісусу: Госпадзе! добра нам тут быць; калі хочаш, зробім тут тры палаткі: Табе́ адну, і Майсе́ю адну, і адну Ільлі.
 
А отповедаючи Петръ рекъ къ Исусу: Пане, добро ест нам сезьде быти, если хочешь, учинимъ сезъде три заслоны, Тобе одну, а Моисею одну, а одну Ильи •

Калі-ж ён яшчэ гаварыў гэтае, сьве́тлая хмара ацяніла іх; і вось голас із хмары гаворачы: Гэты ёсьць Сын Мой Улю́блены, якому спагада́ю; Яго слу́хайце.
 
Еще пакъ ему мовечи, ото оболокъ светлый заслонилъ ихъ и ото голосъ зъ оболока, мовечий: Тотъ ест Сынъ Мой Умилованый, в Которомъ уподобаломъ, Того слухайте • [3]

І, пачуўшы, вучні ўпалі на аблічча сваё і дужа перапужа́ліся.
 
И услышавши ученики, пали ницъ, и узбоялися вельми •

Але Ісус, падыйшоўшы, дакрану́ўся да іх і сказаў: устаньце і ня бойцеся!
 
И приступивши Исусъ дъткнулъсе ихъ, и рекъ: встаньте, не бойтеся •

Падняўшы-ж вочы свае́, яны нікога ня ўгле́дзелі апрача аднаго Ісуса.
 
А възведши очи свои, никого не видели, только Исуса одного •

І, калі зыходзілі яны з гары, Ісус загада́ў ім, кажучы: нікому не кажы́це пра гэтае відзе́ньне, дакуль Сын Чалаве́чы не ўваскрэсьне з мёртвых.
 
И сходечи имъ з гори приказалъ имъ Исусъ, мовечи: никому не поведайте виденья, докуль Сын Человечий з мертъвыхъ вскресьнеть •

І спыталіся ў Яго вучні Яго: як жа кніжнікі кажуць, што Ільля мусіць прыйсьці ране́й?
 
И спытали Его ученики Его, мовечи: шъто прото ученые мовять, ижъ Ильи потреба прийті впередъ?

Ісус сказаў ім у адказ: Ільля прыйдзе ране́й і падгатуе ўсё.
 
А Исусъ отповедаючи рекъ имъ: Илья исте прийдеть впередъ, и направить въсе • [4]

Я-ж кажу вам, што Ільля ўжо прыйшоў, ды не пазналі яго, а ўчынілі проці яго, што хаце́лі; так і Сын Чалаве́чы паце́рпіць ад іх.
 
Мовлю пакъ вамъ, ижъ Илья ужо пришолъ, и не познали его, але учинили над нимъ, што кольвекъ всхотели, такъ и Сынъ Человечий маеть утерпеті от них • [5]

Тады вучні зразуме́лі, што Ён гаварыў ім пра Іоана Хрысьціцеля.
 
Тогды зрозумели ученики, ижъ о Иоане Крестителю рекъ имъ •

Калі-ж яны прыйшлі да народу, то падыйшоў да Яго чалаве́к і, сукланіўшы перад ім кале́ні,
 
И пришодшімъ имъ к тіжбе приступилъ к Нему чоловекъ, кланяючися Ему • [6]

сказаў: Госпадзе! зьлітуйся над сынам маім, які ў маладзік шале́е і цяжка му́чыцца; бо часта кíдаецца ў вагонь і часта ў ваду.
 
И мовечи: Пане, змілуйсе надъ сыномъ моімъ, ижъ нановь месеца бесится, и лихо мучиться, часто бо падаеть въ огонь, и часто въ воду •

Я прыводзіў яго да вучняў Тваіх, і яны не маглі аздаравіць яго.
 
И приводиломъ его къ ученикомъ Твоимъ, и не могли его узъдоровити •

Ісус жа, адказваючы, сказаў: о род няве́рны і распусны! дакуль буду з вамі? дакуль буду цярпе́ць вас? прывядзíце яго да Мяне́ сюды.
 
А отповедаючі Исусъ, рекъ: о роде неверный и переворотный, поколь буду с вами, поколь терпети васъ! приведите Ми его сюда •

І крыкнуў на яго Ісус; і шата́н выйшаў з яго; і юнак паздараве́ў у тую-ж гадзіну.
 
И заказалъ ему Исусъ, и вышолъ с него бесъ, и оздоровело дитя от тое годины •

Тады вучні, прыступіўшыся да Ісуса насамо́це, сказалі: чаму мы не маглі выгнаць яго?
 
Тогды приступивши ученики, Исусу одному рекли: чому мы не моглисмо выгнать его?

Ісус жа сказаў ім: праз няве́ру вашую: бо запраўды́ кажу вам: калі вы будзеце ме́ць ве́ру, як гарчы́чнае зе́рне, і скажаце гарэ гэтай: перайдзі адгэтуль туды, дык яна пяройдзе; і нішто ня будзе немагчыма для вас.
 
А Исусъ рекъ имъ, для недоверъства вашого, пъравдіве бо мовлю вам, есълі маете вері якъ зерно горчичное, речете горе сей: перейди оттуль тамо, и перейдеть, и ништо пакъ неможного не будеть вамъ • [7]

Гэты-ж род выганяецца толькі малітваю і постам.
 
А тотъ родъ невыходить, только молитвою и постомъ •

У час быцьця іх у Галіле́і Ісус сказаў ім: Сын Чалаве́чы вы́даны будзе ў рукі чалаве́чыя;
 
И живучимъ имъ в Галилеи, рекъ имъ Исусъ: выданъ маеть быти Сынъ Чоловечий, в рукі людемъ • [8]

і заб’юць Яго, і на трэці дзе́нь уваскрэсьне. І яны дужа засмуціліся.
 
И забьють Его, и третьего дня въстанеть, и смутными были вельми •

Калі-ж прыйшлі яны ў Капэрнаум, то падыйшлі да Пятра зьбіральнікі даніны і сказалі: Ці ня дасьць скла́дчыны ваш Вучыцель?
 
А пришедшимъ имъ до Капернаума приступили беручие податокъ к Петру, и рекли: Учітель ваш не дасьть ли податку •

Ён кажа: так. І, калі увайшоў у дом, то Ісус папярэдзіў яго, кажучы: як табе́ здае́цца, Сымон? цары зямныя з каго бяруць даніну ці падаткі? ці з сваіх сыноў, ці з чужых?
 
Мовилъ, такъ: игды увошолъ в дом, упередилъ его Исусъ, мовечи: шъто тобе се здасьть Симоне, королі земъские от которих беруть дани, або чыншъ, от своих ли сыновъ, або от чужихъ?

Пётр кажа Яму: з чужых. Ісус сказаў яму: значыць, сыны вольныя;
 
Мовилъ Ему Петръ, от чужихъ, рекъ ему Исусъ, прото свободни суть сынове •

але, каб нам не спакусіць іх, пайдзі на мора, кінь вуду і пе́ршую рыбу, якая пападзе́цца, вазьмі; і, расчыніўшы рот, знойдзеш стацір; вазьмі яго і аддай ім за Мяне і за сябе́.
 
Але бы незгоршилисмо ихъ, шедши в море, вкинь уду, и которую впередъ имешъ рибу, возьми, и отворивши уста ее, найдешь статиръ,[9] тотъ воземші дай им за Мене и за себе •