3 царстваў 10 разьдзел
Трэйцяя кніга царстваў
Пераклад Васіля Сёмухі → Біблія Скарыны (Бразгуноў)
Царыца Саўская, дачуўшыся пра славу Саламона ў імя Госпада, прыйшла выпрабаваць яго загадкамі.
bЦарица же Сава, услышавши славу Саломонову, во имя Господьне приехала к нему, абы покусила его загадками.
І прыйшла яна ў Ерусалім зь вельмі вялікім багацьцем: вярблюды наўючаны былі пахошчамі і вялікім мноствам золата і каштоўнымі камянямі; і прыйшла да Саламона і гутарыла зь ім пра ўсё, што было ў яе на сэрцы.
И приехавши въ Ерусалимъ с комонствомъ великимъ, и съ богатеством, и съ вельблюды, ониже несли сут на собе масти драгии и злато много вельми, якобы без ваги, и камение многоценное, пришла къ Саломонови и молвила к нему вси речи, иже имела въ серци своемъ.c
І растлумачыў ёй Саламон ўсе словы яе, і ня было нічога не вядомага цару, чаго б ён не растлумачыў ёй.
И отповедалъ ей Саломонъ ко всемъ речамъ, о нихже ся пытала, и не бе ни едино пытание ея тайно предъ царемъ, егоже бы не возвестилъ ей.
І ўбачыла царыца Саўская ўсю мудрасьць Саламона і дом, які ён пабудаваў,
Видячи же царица Сава всю мудрость Саломонову, и домъ, иже былъ уделалъ,
і ежу за сталом у яго, і жытло рабоў ягоных, і статнасьць слуг ягоных, і вопратку іхнюю, і чашнікаў ягоных, і цэласпаленьні ягоныя, якія ён прыносіў у храме Гасподнім. І не магла яна болей стрымацца
и потравы стола его, и пребывания отрокъ его, и устроение слугъ его и ризы их, тежъ и тыхъ, ониже ему пития подавали; потом, узревши жертвы, иже приносяше во храме Божием, здивилася велми и змертвела тако, иже ледвы в ней душа остала от великаго дивования.
і сказала цару: слушна тое, што я чула ў зямлі сваёй пра дзеі твае і пра мудрасьць тваю;
И рече къ царю Саломону: «Истинна суть словеса, еже слышалахъ в земли моей о речахъ твоихъ и о мудрости твоей.
але я ня верыла словам, пакуль ня прыйшла, і ня ўбачылі вочы мае: і вось, мне і палавіны ня сказана; мудрасьці і багацьця ў цябе болей, чым як я чула.
И не хотела есми верити поведающим мне, дондежехъ сама пришла и узрела очима моима, и познала есми, иже половины не поведели мне о тобе. Болшая воистинну естъ мудрость твоя и дела твое, нежели слава, юже слышалахъ о тобе.
Шчасныя людзі твае і шчасныя гэтыя слугі твае, якія заўсёды стаяць перад табою і чуюць мудрасьць тваю!
Благославени мужи твои и благославени отроци твои, ониже стоять пред тобою всегда и слышать мудрость твою.
Хай будзе дабраславёны Гасподзь Бог твой, які дабраволіў пасадзіць цябе на трон Ізраілеў! Гасподзь, у вечнай любові Сваёй да Ізраіля, паставіў цябе царом — чыніць суд і праўду.
Буди жъ Господь, Богъ твой, благославенъ, Онъже возлюбилъ тебе и посадил тя на престоле Ізраилеве, яко помилова Господь Ізраиля во веки, протожъ постави тя над ними царемъ, абы чинилъ судъ и справедливость».
І падарыла яна цару сто дваццаць талантаў золата і вялікае мноства пахошчаў і каштоўныя камяні: ніколі яшчэ ня прыходзіла такога мноства пахошчаў, якое падарыла царыца Саўская цару Саламону.
И дала Саломону царица Сава дары — сто и двадцеть талантъ злата, и масти драги велми многи, и камение драгое; и не суть потом принесены масти драгые тако многы, яко тогда, еже дала ест царица Сава царю Саломону.
І карабель Хірамаў, які прывозіў золата з Афіра, прывёз з Афіра вялікае мноства чырвонага дрэва і каштоўных камянёў.
(Но и корабль великий царя Гирамовъ, он же приплавил злата много царю Саломону от земли Офирское, и древа фимова многа зело, и камения драгаго.
І зрабіў цар з гэтага чырвонага дрэва парэнчы для храма Гасподняга і для дома царскага, і гусьлі і псалтыры сьпевакам. Ніколі ня прыходзіла столькі чырвонага дрэва і ня відаць было да гэтага дня.
И наделалъ естъ царь з древа фимова усходовъ во храме Господьнемъ и во дворе цареве и гуслей и смытцевъ играчемъ своимъ; и не бывали принесены ани виданы пред тымъ таковые древа фимова въ Ерусалиме даже и по днесь.)
І цар Саламон даў царыцы Саўскай усё, чаго яна жадала і чаго прасіла, звыш таго, што падарыў ёй цар Саламон сваімі рукамі. І выправілася яна назад у сваю зямлю, яна і ўсе слугі яе.
Царь пакъ Саломон далъ ест царици Саве все, еже восхоте и пожада от него, кроме того, еже далъ ей даромъ царскимъ. Она же от[ъ]иде и навратися в землю свою со слугами своими.
У золаце, якое прыходзіла Саламону кожны год, вагі было шасьцьсот шэсьцьдзясят шэсьць талантаў залатых,
И была естъ вага и число злата, иже давали царю Саломону на каждый годъ, шестьсотъ шестьдесят и шесть талантъ злата,
звыш таго, што атрымлівалі ад разносчыкаў тавару і ад гандлю купцоў, і ад усіх цароў Аравійскіх і ад абласных начальнікаў.
кроме того, еже платили мужи мытници царевы, и купци, и вси инии, ониже зброю продавали, и вси цари Аравитстии, и воеводы земли.
І зрабіў цар Саламон дзьвесьце вялікіх шчытоў з каванага золата, па шэсьцьсот сікляў пайшло на кожны шчыт;
И наделалъ естъ царь Саломонъ двесте щитовъ от злата чиста, шестьсотъ сиклевd злата далъ естъ на дску единаго щита;
і трыста меншых шчытоў з каванага золата, па тры міны золата пайшло на кожны шчыт; і паставіў іх цар у доме зь ліванскага дрэва.
вделалъ теже триста павезокъ округлых от злата искушенна, и кажная павезка триста гривенъ злата важила естъ, и поклалъ е царь въ дворе, иже был уделанъ с древа горы Ливанское.
І зрабіў цар вялікі трон са слановай косьці і абклаў яго чыстым золатам;
И учинилъ также Саломонъ престолъ царский с костей слоновыхъ и окрасилъ и златомъ рижимъ.
да трона было шэсьць прыступак; верх за тронам быў круглы, і былі абапал каля месца сядзеньня поручы, і два львы стаялі каля поручаў;
Той же престолъ имелъ естъ шесть ступневъ, и на верху его была округлост съзаду, и две руце с обою стран, держащие престолъ, и два львове стояли у каждое руки;
і яшчэ дванаццаць ільвоў стаялі там на шасьці прыступках абапал. Падобнага на гэта ня бывала ні ў адным царстве.
и дванадесеть левковъ малыхъ были на шести ступенехъ престола по обою страну его — на единой стране шесть а на другой шесть, едины противу другимъ. И не былъ знайден таковый престол царский во всехъ иныхъ царствахъ.
І ўвесь посуд для піцьця ў цара Саламона быў залаты, і ўвесь посуд у доме зь ліванскага дрэва быў з чыстага золата; з срэбра нічога ня было, бо срэбра ў дні Саламонавыя лічылася ні за што;
Вси пакъ сосуды, з нихъже пияше царь Саломонъ, были суть златыи; теже и вси надобья, иже беша во дворе древа горы Ливанское, были суть от злата пречиста, сребра бо за ничтоже не важили суть собе во днехъ Саломоновыхъ,
бо ў цара быў на моры Тарсіскі карабель з караблём Хірамавым; адзін раз у тры гады прыходзіў Тарсіскі карабель, — прывозіў золата і срэбра, і слановую косьць, і малпаў, і паваў.
понеже корабль царя Саломоновъ с кораблемъ Гирамовымъ единою во трехъ летехъ плавали по морю до земли Фарское и оттоле приношали злато и сребро, зубы слоновы, обезъаны и павы.
Цар Саламон пераўзыходзіў усіх цароў багацьцем і мудрасьцю.
fВозвеличился же ест царь Саломонъ пачей всехъ царей земныхъ богатеством и мудростию.
І ўсе цары на зямлі намагаліся ўбачыць Саламона, каб паслухаць мудрасьці ягонай, якую ўклаў Бог у сэрца ягонае.
И вси народове земли жадали суть видети лице Саломоново и слышати мудрость его, юже далъ былъ Господь Бог въ серце ему.
І яны падносілі яму, кожны ад сябе, у дарунак: посуд срэбны і залаты, і вопратку і зброю і пахошчы, коней і мулаў кожны год.
И вси приношаху ему дары: сосуды златыи и сребреныи, и ризы драгии, и зброи, и оружія, и речи добровонныи, кони теже и мулы на кождый годъ.
І набраў Саламон калясьніц і вершнікаў; у яго было тысяча чатырыста калясьніц і дванаццаць тысяч вершнікаў; і разьмясьціў ён іх па калясьнічных гарадах і пры цары ў Ерусаліме.
И собралъ естъ Саломонъ возы и ездци; и беша у него тысеща и четыриста возовъ и дванадесеть тысещъ ездцевъ, ихъже розложилъ ест по местах ограженыхъ, и инии с нимъ были суть въ Ерусалиме.
І зрабіў цар срэбра ў Ерусаліме роўнавартасным з простымі камянямі, а кедры, паводле іх мноства, зрабіў роўнавартаснымі зь сікаморамі, якія растуць на нізкіх месцах.
И собрал ест, иже так много сребра было въ Ерусалиме, яко камения, а такъ много древа кедрова было, яко планого смоковия, еже ростеть по полю.
А коней цару Саламону прыводзілі зь Егіпта і з Кувы; царскія купцы куплялі іх з Кувы за грошы.
И приводили суть Саломонови кони ізъ Египту и из земли Хозское, понеже купци царевы куповали ихъ в земли Хозской и приводили за урченыи пенязи.
Калясьніцу зь Егіпта атрымлівалі і дастаўлялі за шэсьцьсот сікляў срэбра, а конь за сто пяцьдзясят. Такім самым чынам яны рукамі сваімі дастаўлялі ўсё гэта царам Хэтэйскім і царам Арамэйскім.
Возъ пакъ единъ куповали суть ізъ Египта за шестьсотъ сиклев сребра, а конь за сто и за пятдесят сиклев сребра. Тым же обычаем вси цари Етейскии и Сирскии кони свое продавали.