Другі закон 4 разьдзел
Другі закон
Пераклад Васіля Сёмухі → Біблія Скарыны (Бразгуноў)
Дык вось, Ізраіле, слухай пастановы і законы, якія я вучу вас выконваць, каб вы былі жывыя і пайшлі і ўспадкавалі тую зямлю, якую Гасподзь, Бог бацькоў вашых, дае вам;
Протожъ ныне, Ізраилю, послушай заповедей и судовъ, ихже азъ буду учити васъ, да бы полнячи е были бысте живи, и вшедъши, да владнете землею, юже Господь, Богъ отцев вашихъ, дасть вамъ.
і не дадавайце да таго, што я наказваю вам, і не адымайце ад таго; шануйце запаведзі Госпада, Бога вашага, якія я вам наказваю.
Не приложите жъ ко словомъ сим, еже глаголю вамъ, ничто же и ни отнимайте от них, сохраните заповеди Господа, Бога вашего, еже поведаю вамъ днесь.
Вочы вашыя бачылі, што зрабіў Гасподзь з Ваал-Фэгорам: кожнага чалавека, які пайшоў сьледамі Ваал-Фэгора, вынішчыў Гасподзь Бог твой спасярод цябе;
Очи ваше видели суть вся, елика учинил естъ Богъ Вель-Фегоровиa, и яко погубилъ естъ всехъ кланяющихся кумиру тому от среды васъ.
а вы, што прыляпіліся да Госпада, Бога вашага, жывыя ўсе да сёньня.
Вы пакъ, иже служите Господу, Богу вашему, живи есте вси даже до днешнего дня.
Вось, я навучыў вас пастановам і законам, як загадаў мне Гасподзь, Бог мой, каб вы так рабілі ў той зямлі, у якую вы ўступаеце, каб авалодаць ёю;
Ведаете, иже учил есмъ васъ приказаней и судовъ, якоже повелел мне естъ Господь, Богъ мой. Тако вы полнити будете е в земли, еюже владети начнете,
дык вось, шануйце і выконвайце іх, бо ў гэтым мудрасьць вашая і розум ваш перад вачыма народаў, якія, пачуўшы пра ўсе гэтыя пастановы, скажуць: толькі гэты вялікі народ ёсьць народ мудры і разумны.
да соблюдете в ней и деломъ наполните. Сия естъ воистинну ваша мудрость и розумъ пред человеки, да бы они, услышавши вси заповеди сие, и рекли: “Се людие мудрии и разумнии и мнозии велми”.
Бо ці ёсьць які вялікі народ, да якога багі былі б так блізкія, як блізкі да нас Гасподзь, Бог наш, калі ні паклічам Яго?
И ниже естъ под небесемъ иный тако великий народ, онже бы имелъ к собе Бога приближающегося, яко Бог нашъ наклоненъ естъ всемъ прозбамъ нашимъ.
і ці ёсьць які вялікі народ, у якога былі б такія справядлівыя пастановы і законы, як увесь закон гэты, які я прапаную вам сёньня?
И кои суть инии людие тако славнии, яко мыb, абы имели поклоны посвятныи и справедливыи суды, и весь законъ, иже я днесь исповедати буду предъ очима вашима?
Толькі сьцеражыся і старанна хавай душу тваю, каб табе не забыць тых дзеяў, якія бачылі вочы твае, і каб яны ня выходзілі з сэрца твайго праз усе дні жыцьця твайго; і распавядзі пра іх сынам тваім і сынам сыноў тваіх, —
Протожъ соблюдите себе и душе своя пильне и не запоминайте делъ Божиих, еже видели суть очи ваше, и да не выпадають слова моя из серць ваших по вся дни живота вашего, и навчати будете сыновъ и внуковъ своихъ.
пра той дзень, калі ты стаяў прад Госпадам, Богам тваім, каля Харыва, і калі сказаў Гасподзь мне: зьбяры да Мяне народ, і Я абвяшчу ім словы Мае, зь якіх яны навучацца баяцца Мяне праз усе дні жыцьця свайго на зямлі й навучаць сыноў сваіх.
День тежъ, в оньже стояли есте предъ Господемъ, Богомъ вашимъ, у горы Оревъ, егда Господь рече ко мне, глаголя: “Собери ко Мне людей, да слышать слова Моя и да научатся боятися Мене по вся дни, поколе живи суть на земли, и навчать сыновъ своихъ”.
Вы наблізіліся і сталі пад гарою, а гара гарэла агнём да самых нябёсаў і была цемра, хмара і змрок.
Тогда приступили есте к горе, онаже палала ест огнемъ даже до небеси и быша на ней тмы, дымъ и облакъ.
І гаварыў Гасподзь да вас зь сярэдзіны агню; голас словаў вы чулі, але вобліку ня бачылі, а толькі голас;
И глагола Господь к вамъ от среды огня, гласъ словъ Его слышали есте, лица же Его не видесте,
і абвясьціў Ён вам запавет Свой, які загадваў вам выконваць, дзясятаслоўе, і напісаў яго на дзьвюх скрыжалях;
и проповеда вамъ заветъ Свой, и приказал полнити и и Десет Словъ, еже написалъ на дву доскахъ каменныхъ.
і загадаў мне Гасподзь у той час навучыць вас пастановам і законам, каб вы выконвалі іх у той зямлі, у якую вы ўваходзіце, каб авалодаць ёю.
И мне приказалъ естъ в той часъ, да быхъ училъ вас заповедемъ Его и обычаемъ посвятнымъ и судом, еже чинити имаете в земли, юже дасть вамъ.
Цьвёрда трымайце ў душах вашых, што вы ня бачылі ніякага вобліку ў той дзень, калі гаварыў да вас Гасподзь на Харыве зь сярэдзіны агню,
Сего для соблюдите души ваше, не видесте никакова уподобления в той день, егда глаголал к вамъ Господь Богъ на горе Оревъ от среды огня,
каб вы не распусьціліся і не зрабілі сабе выяваў, малюнкаў якога-небудзь балвана, у выглядзе мужчыны альбо жанчыны,
да не когда прельщены учинили бы есте собе кумира или уподобление мужеска пола или женска,
выявы якой-небудзь жывёліны, якая на зямлі, выявы якой-небудзь птушкі крылатай, якая лётае пад нябёсамі,
или образъ всякого зверя, иже суть на земли, или птиць, иже летають под небесемъ,
выявы якога-небудзь гада, што поўзае па зямлі, выявы якой-небудзь рыбіны, якая ў водах ніжэй зямлі;
или гадовъ, пресмыкающихся по земли, или рыбъ, еже суть во водахъ.
і каб ты, зірнуўшы на неба і ўбачыўшы сонца, месяц і зоркі і ўсё войска нябеснае, не спакусіўся і не пакланіўся ім і ня служыў ім, бо Гасподзь, Бог твой, удзяліў іх усім народам пад усім небам.
И да не когда, воздвигши очи свое к небеси, узрели бы есте солнце, месець и все звезды небесные и, прельщены суще блудомъ, чтили бы е и поклонилися имъ, ихже то естъ Господь Богъ сотворилъ ко службе всимъ людемъ, еже суть под небесемъ.
А вас узяў Гасподзь і вывеў вас зь печы жалезнай, зь Егіпта, каб вы былі народам Ягонага надзелу, як гэта сёньня відаць.
Васъ же взялъ естъ Господь Богъ и вывелъ, якобы из пещи огненое, из Египта, да бы имелъ собе людей в достоание, якоже естъ во днешний день.
І Гасподзь угневаўся на мяне за вас і прысягнуў, што я не перайду за Ярдан і не ўвайду ў тую добрую зямлю, якую Гасподзь, Бог твой, дае табе ў надзел;
И разгневался естъ Господь на мя словъ ради вашихъ и кляся, яко не ити мне чересъ Іорданъ до земли избранное, юже дасть вамъ.
я памру ў гэтай зямлі, не перайшоўшы за Ярдан, а вы пяройдзеце і авалодаеце тою добраю зямлёю.
Се, азъ умру в сей земли, не пойду за Иорданъ, вы же пойдете и владети будете землею доброю.
Сьцеражэцеся, каб не забыць вам наказу Госпада, Бога вашага, які Ён пастанавіў з вамі, і каб не рабілі сабе балваноў, якія выяўляюць што-небудзь, як загадаў табе Гасподзь, Бог твой;
Протожъ паметайте, абы есте не забывали завета Господа, Бога вашего, еже завеща с вами, и да не учините собе резания и уподобления всякого створения, о немже заповеда Богъ,
бо Гасподзь, Бог твой, ёсьць агонь, які паядае, Бог руплівец.
понеже Господь Бог естъ огнь попаляяc, Богъ мститель.
А калі народзяцца ў цябе сыны і сыны ў сыноў, і, доўга жыўшы на зямлі, вы разбэсьціцеся і зробіце выяву, якая выяўляе нешта, і зробіце ліха гэтае прад вачыма Госпада, Бога вашага, і ўгневаеце Яго,
Естъли же будете имети сыны и внуки на земли той, юже Господь, Бог вашъ, дасть вамъ, и тии, суще прельщены, учинили бы собе неякое уподобление, делающе злыя чины пред лицем Господа, Бога своего, приводяще Его к розгневанию:
дык сьведчу вам сёньня небам і зямлёю, што неўзабаве страціце зямлю, дзеля ўспадкаваньня якое вы пераходзіце Ярдан; не прабудзеце многа часу на ёй, а загінеце;
d се, ныне свидетельствую небом и землею, иже скоро загинете и выженуть васъ из земли тое, на нейже, перешедши Іорданъ, жити будете. Не пребудете много дний на ней, выгубить убо васъ Господь Богъ
і расьсее вас Гасподзь па народах, і застаняцеся ў малой колькасьці сярод народаў, да якіх завядзе вас Гасподзь;
и розженет до всихъ народовъ, и останеть васъ мало в народех чужихъ, до нихже заведеть васъ Господь Богъ,
і будзеце там служыць багам, зробленым рукамі чалавечымі з дрэва і каменю, якія ня бачаць і ня чуюць, і не ядуць і на нюх не адчуваюць.
и тамъ поработаете богом, иже рукою людскою уделаны суть, — древу и камению, ониже не видять ани слышать, не ядять и не обвоняють.
Але калі ты знойдзеш там Госпада, Бога твайго, дык здабудзеш, калі шукацьмеш Яго ўсім сэрцам тваім і ўсёю душою тваёю.
И егда взыщете, еще там Господа, Бога вашего, знайдете, и естъли же в целомъ серци согледаете Его и во всей болести душъ своих,
Калі ты будзеш у смутку, і калі ўсё гэта спасьцігне цябе зь бегам часу, дык павернешся да Госпада, Бога твайго, і паслухаеш голасу Ягонага.
егда приидуть на васъ вси злые речи сие, еже преповедены суть. Напоследы же обратитеся к Господу, Богу вашему, и гласу Его послухати будете,
Гасподзь, Бог твой, ёсьць Бог мілажальны; Ён не пакіне цябе і не загубіць цябе і не забудзе запавету з бацькамі тваімі, які Ён прысягаю зацьвердзіў ім.
понеже милосердный естъ Господь, Богъ вашъ, не оставить васъ и не погубить до конца, и ниже забудеть завета Своего, имже клялся естъ ко отцемъ вашимъ.
Бо спытайся ў часу былога, які быў раней цябе, з таго дня, у які стварыў Бог чалавека на зямлі, і ад краю неба да краю неба: ці бывала што-небудзь такое, як гэтая вялікая дзея, альбо ці чулі што падобнае на гэта?
Зопытайте о днехъ старыхъ, еже быша предъ вами, от того дня, в онже створилъ Господь Богъ человека на земли: от верху неба даже до самое земли стала ли ся когда таковая речъ, или видал ли кто когда,
ці чуў народ голас Бога, які б гаварыў зь сярэдзіны агню, і застаўся жывы, як чуў ты?
да бы слышали людие Господа, Бога своего, молвящего от среды огня, якоже вы слышали есте и видели?
ці спрабаваў які бог пайсьці — узяць сабе народ спасярод іншага народу карамі, азнакамі й цудамі і вайною, і рукою моцнаю і мышцаю высокаю і вялікімі жахамі, як зрабіў вам Гасподзь, Бог ваш, у Егіпце перад вачыма тваімі?
Вчинил ли то когда Господь Бог, абы ходилъ и выбралъ Собе людей от среды народовъ искушениемъ знамены и чюдесы, бранию и рукою силною, и мысцею высокою, и видениемъ страшливымъ, еже все учинилъ естъ Господь, Богъ вашъ, васъ ради во Египте? И вы гледели есте на тое очима вашима,
Табе дадзена бачыць гэта, каб ты ведаў, што толькі Гасподзь ёсьць Бог, няма яшчэ апрача Яго;
да познаете, яко Господь — Той естъ Богъ и несть иного, кроме Того единого.
зь неба даў Ён пачуць табе голас Свой, каб навучыць цябе, і на зямлі паказаць табе вялікі агонь Свой, і ты чуў словы Ягоныя зь сярэдзіны агню;
С небеси слышали есте гласъ Его, да бы навчилъ вас, и на земли указал огнь Свой превеликий и слышали есте слова Его от среды огня,
і як што Ён палюбіў бацькоў тваіх і выбраў, нашчадкаў іхніх пасьля іх, дык і вывеў цябе Сам вялікаю сілаю Сваёю зь Егіпта,
понеже возлюбил былъ отцевъ вашихъ и выбрал семя ихъ по нихъ, и вывелъ васъ из Египта,
каб прагнаць ад аблічча твайго народы, якія большыя і мацнейшыя за цябе, і ўвесьці цябе і даць табе зямлю іхнюю ў надзел, як гэта сёньня відаць.
идя пред вами въ силе великой, да погубить народы превеликие и моцьнейшие, нежели вы, предъ лицемъ вашим, и да бы вовел васъ и далъ вамъ землю ихъ владети ею, якоже во днешний день видите.
Дык вось, ведай цяпер і пакладзі на сэрца тваё, што Гасподзь ёсьць Бог на небе ўгары і на зямлі ўнізе, няма больш;
Сего для ведайте ныне и паметайте въ серцахъ вашихъ, иже Господь — Той ест Богъ на небеси горе и на земли доле, и развей Того несть иного.
і шануй пастановы Ягоныя і запаведзі Ягоныя, якія я наказваю табе сёньня, каб добра было табе і сынам тваім пасьля цябе, і каб ты многа часу быў на той зямлі, якую Гасподзь, Бог твой, дае табе назаўсёды.
Соблюдите ж ныне приказания Его, еже азъ заповедаю, да добро будеть вамъ и сыном вашимъ по васъ, да пребудуть долго на земли, юже Господь Бог дасть вамъ».
Тады аддзяліў Майсей тры гарады па гэты бок Ярдана на ўсход сонца,
В той часъ отделилъ естъ Моисей три грады пред Іорданом, на восток солнца,
каб уцякаў туды забойца, які заб’е блізкага свайго бяз намыслу, ня быўшы ворагам яму ні ўчора, ні заўчора, і каб, уцёкшы ў адзін з гэтых гарадоў, застаўся жывы:
абы убежалъ до нихъ, онже бы нехотя убилъ ближнего своего, не будя ему неприателемъ вчера и ни пред вчерашнимъ днемъ, да бы до единого с тыхъ трехъ градовъ утечи и сокритися моглъ.
Бэцэр у пустыні, на раўніне ў племі Рувімавым, і Рамот у Галаадзе ў племі Гадавым, і Галан у Васане ў племі Манасііным.
И отделилъ ест град Восор, иже ест во племени Рувимове на ровнине пустыни и градъ Рамофъ-Галаадъ, иже естъ в поколении Гадове, и градъ Голямъ во Васане, иже естъ в поколении Манасиине.
Вось закон, які прапанаваў Майсей сынам Ізраілевым;
Сей естъ законъ, еже поведа Моисей предъ сынми Ізраилевыми,
вось загады, пастановы і статуты, якія прамовіў Майсей сынам Ізраілевым, пасьля выхаду іх зь Егіпта,
и сия сут заповеди и обычае посвятные и суды, еже глаголал к сыномъ Ізраилевымъ, егда вышли суть ізъ Египта,
за Ярданам, у даліне насупраць Бэт-Фэгора, у зямлі Сігона, цара Амарэйскага, які жыў у Эсэвоне, якога пабіў Майсей з сынамі Ізраілевымі, пасьля выхаду іх зь Егіпта.
предъ Іорданем, в долине противу храму кумира Вехора, в земли Сеона, царя Аморейскаго, онже живяше во Есевоне, егоже убилъ былъ Моисей и сынове Ізраилевы, еже вышли ізъ Египту.
І авалодалі яны зямлёю ягонай і зямлёю Ога, цара Васанскага, двух цароў Амарэйскіх, якая за Ярданам на ўсход сонца,
И увязалися в землю его и в землю Ога, царя Васанска, — тыхъ обудуву царей, еже жиша предъ Іорданем, ко востоку солнца:
пачынаючы ад Араэра, які ляжыць на беразе патока Арнона, да гары Сіёна, яна ж Эрмон,
от Ароира, града, еже естъ на брегу потока Арнона, даже до горы Саниръ, еже лежить у Гермона,
і ўсёю раўнінаю па гэты бок Ярдана на ўсход, да самага мора раўніны каля падножжа Фасгі.
и вси ровнины, еже суть у Іордана на восток солнца, даже до моря Пустого и даже до горы Фазги.