Выхад 8 разьдзел

Выхад
Пераклад Антонія Бокуна → Біблія Скарыны (Бразгуноў)

 
 

І сказаў ГОСПАД Майсею: «Прыйдзі да фараона і скажы яму: “Адпусьці народ Мой, і ён будзе служыць Мне.
 
И рече Господь Моисееви: «Внииди къ фараону и рци ему: “Сие глаголеть Господь: отпусти людей Моихъ, да принесуть Ми жертву.

Калі ж ты адмаўляешся адпусьціць, вось, Я ўдару ўсе межы твае жабамі.
 
Ащели жъ не отпустиши ихъ, се Азъ поражу вся страны твоя жабами,

І будзе раіцца рака жабамі, і яны выйдуць, і ўвойдуць у дом твой, і ў спальню тваю, і на ложак твой, і ў дом слугі твайго, і ў народ твой, і ў печы твае, і ў дзежы твае.
 
и будеть гмизети река жабами, ониже, вылез ши, вниидуть во дворъ твой и в ложнице твое, и на постелю твою, и во дворы рабов твоихъ и людей тво ихъ, и в пещи твоя, и на останки покармовъ твоихъ;

І на цябе, і на народ твой, і на ўсіх слугаў тваіх узыйдуць жабы”».
 
и на тебе, и на рабы твоя, и на люди твоя будуть скакати жабы”».

І сказаў ГОСПАД Майсею: «Скажы Аарону: “Выцягні руку тваю з кіем тваім на ручаі, і на рэкі, і на азёры, і ўзьвядзі жабаў на зямлю Эгіпецкую”».
 
И рече Господь ко Моисею: «Иръци Ааронови, глаголя: Протягни руку свою на реки и на кладези, и на озера и выведи жабы на землю Египетскую».

І выцягнуў Аарон руку сваю на воды Эгіпецкія, і выйшлі жабы, і пакрылі зямлю Эгіпецкую.
 
И протягнулъ естъ Ааронъ руку свою на воды Египетския, и вышли суть жабы и прикрили землю Египетскую.

І зрабілі так варажбіты варажбою сваёю, і ўзьвялі жабаў на зямлю Эгіпецкую.
 
Вчиниша по тому же чародейци египетские чародеаниемъ своимъ и выведоша жабы на землю Египетскую.

І паклікаў фараон Майсея і Аарона, і сказаў: «Прасіце ГОСПАДА, каб Ён аддаліў жабаў ад мяне і ад народу майго, і я адпушчу народ, і яны складуць ахвяры ГОСПАДУ».
 
Призвалъ же естъ фараонъ Моисея и Аарона и рече к нимъ: «Молитеся Господу, да отженеть жабы от мене и от людей моихъ, и отпущу васъ, да принесете жертву Господеви».

І сказаў Майсей фараону: «Прызнач мне, калі прасіць за цябе, і за слугаў тваіх, і за народ твой, каб жабы былі зьнішчаны ў цябе, у дамах тваіх, і засталіся толькі ў рацэ».
 
И рече Моисей ко фараону: «Поставъ ми часъ, когда имамъ молитися Господу за тебе и за рабы твоя, и за люди твоя, да избегуть жабы от тебе и от двора твоего, и от рабовъ твоихъ, и от людей твоихъ, и точию в реце да остануть».

Ён сказаў: «Заўтра». І сказаў [Майсей]: «Паводле слова твайго, каб ты даведаўся, што няма [нікога] як ГОСПАД, Бог наш.
 
Он же от поведелъ: «За утра». Тогда рече Моисей: «По словеси твоему и вчиню, да бы позналъ еси, иже несть иного такова, яко Господь, Богъ нашъ.

І адыйдуць жабы ад цябе, ад дамоў тваіх, і ад слугаў тваіх, і ад народу твайго, толькі ў рацэ застануцца».
 
Се от[ъ]идуть жабы от тебе и от рабовъ твоихъ, и от людей твоихъ, и толико в реце остануть».

І выйшлі Майсей і Аарон ад фараона, і Майсей клікаў да ГОСПАДА адносна жабаў, якіх узьвёў на фараона.
 
И выниидоша Моисей и Ааронъ от фараона, и возпи Моисей къ Господу, да бы прирчение, еже о жабахъ слюбилъ фараонови, наполнилъ.

І зрабіў ГОСПАД паводле слова Майсея, і здохлі жабы ў дамах, і ў дварах, і на палях.
 
И сотвори Господь по словеси Моисе еву, изомроша жабы от домовъ и от поль, и от селъ;

І пазьбіралі іх купы купаў, і засьмярдзелася зямля.
 
и зграбиша их во стогы превеликии, и возсмердеся земля.

І ўбачыў фараон, што сталася палёгка, і закамяніў сэрца сваё, і не паслухаў іх, як і гаварыў ГОСПАД.
 
Видев же фараонъ, яко сталося естъ полегчение, затвердил серце свое и не послуша ихъ, якоже повеле Богъ.

І сказаў ГОСПАД Майсею: «Скажы Аарону: “Выцягні кій твой і ўдар у пыл зямлі, і станецца пыл камарамі ў-ва ўсёй зямлі Эгіпецкай”».
 
И рече Господь Моисею: «Иръци Ааронови: Про тягни жезлъ свой и вдарь въ прахъ земли, да будуть блощице по всей земли Египетской”.

І яны зрабілі так, і выцягнуў Аарон руку сваю з кіем сваім, і ўдарыў у пыл зямлі, і зьявіліся камары на людзях і на скаціне. Увесь пыл зямлі стаўся камарамі ў-ва ўсёй зямлі Эгіпецкай.
 
И вчиниша тако, и протягнулъ Ааронъ руку свою, держа жезлъ, и вдарилъ в прахъ земли, и быша блощице во человецехъ и во скотехъ, весь прахъ земли обраченъ естъ у блощице по всех странах Египетских.

І рабілі так варажбіты варажбою сваёй, каб зьявіліся камары, але не змаглі. І былі камары на людзях і на скаціне.
 
Вчинити теже хотеша чародейци египетские чарами своими, абы вывели блощице, и не возмогоша, быша бо блощице тако на людехъ, яко и на говядахъ.

І сказалі варажбіты фараону: «Палец Божы гэта». Але сэрца фараона зацьвярдзела, і ён не паслухаў іх, як і гаварыў ГОСПАД.
 
Тогда рекоша чародейци ко фараону: «Перстъ Божий естъ туто». И затвердися серце фараоново, и не послуша, якоже повелел былъ ему Богъ.

І сказаў ГОСПАД Майсею: «Устань раніцаю і стань перад фараонам. Вось, ён ідзе да вады, і ты скажы яму: “Гэтак кажа ГОСПАД: "Адпусьці народ Мой, і ён будзе служыць Мне.
 
И рече Господь ко Моисею: «Востани рано и стани предъ фараономъ. Се онъ изыйдеть к воде, и речеши ему: “Сие глаголет Господь: Отпусти люди Моя, да помолятся Мне во пустыни;

Бо калі не адпусьціш народ Мой, вось, Я пашлю на цябе, і на слугаў тваіх, і на народ твой, і на дамы твае мухаў, і напоўняцца дамы Эгіпцянаў мухамі, і таксама грунты, на якіх яны.
 
пакли жъ не отпустиши их, се Азъ наведу на тя и на рабы твоя, и на люди твоя, и в домы твоя всякъ родъ мухъ; и будуть наполнены вси домы Егыпетския мухами разноличнаго плоду и вся земля, на нейже живете.

І Я аддзялю ў той дзень зямлю Гашэн, у якой жыве народ Мой, каб ня было там мухаў, каб ты даведаўся, што Я — ГОСПАД пасярод зямлі.
 
И сотворю дивъ в той день земли Гесемли, в нейже живуть людие Мои, се тамъ не будуть мухи, да увеси, яко Азъ есмъ Господь посреди земли.

І Я зраблю розьніцу паміж народам Маім і народам тваім. Заўтра станецца знак гэты"”».
 
И положу розделъ межи людми Моими и межи людми твоими, а за утра будеть знамение сее”».

І зрабіў ГОСПАД гэтак, і наляцелі ўцяжлівыя мухі на дом фараона, і на дом слугаў ягоных, і на ўсю зямлю Эгіпецкую; гінула зямля ад мухаў.
 
И сотвори Господь тако, и приидоша мухи претяжкие во дворы фараоновы и рабовъ его и на всю землю Египетскую, и погибе земля от таковыхъ мухa.

І паклікаў фараон Майсея і Аарона, і сказаў ім: «Ідзіце, складзіце ахвяру Богу свайму ў гэтай зямлі».
 
Возвал же естъ фараонъ Моисея и Аарона и рече к ним: «Идите и принесите жертву Богу вашему в земли сей».

І сказаў Майсей: «Не належыцца рабіць гэтак, бо агіду для Эгіпцянаў мы складзем у ахвяру ГОСПАДУ, Богу нашаму; вось, мы будзем складаць у ахвяру тое, што агіднае ў Эгіпцянаў, перад вачыма іхнімі, і ці не ўкамянуюць яны нас?
 
Отвеща Моисей: «Не можеть тако быти. Гнюсы ли египетския имамы приносити Господу, Богу нашему, или тое будемы бити пред ними, чему ся кланяють Египтяне, то камениемъ побиють насъ.

На тры дні дарогі мы пойдзем у пустыню і складзем ахвяру ГОСПАДУ, Богу нашаму, як Ён скажа нам».
 
Но три дни пойдемъ путемъ во пустыню и тамо будемъ приносити жертву Господу, Богу нашему, якоже повеле намъ».

І сказаў фараон: «Я адпушчу вас, і вы складзеце ахвяру Богу свайму ў пустыні; толькі аддаляючыся, не аддаляйцеся, каб зыйсьці. Прасіце за мяне».
 
И рече фараонъ: «Азъ отпущу васъ принести жертву Господу, Богу вашему, в пустыни, токмо далей не отхожайте. Молитеся ж за мя Господу».

І сказаў Майсей: «Вось, я выйду ад цябе, і буду прасіць ГОСПАДА, і адыйдуць мухі ад фараона, і ад слугаў ягоных, і ад народу ягонага заўтра. Толькі няхай фараон больш не падманвае, не адпускаючы народ скласьці ахвяру ГОСПАДУ».
 
Рече к нему Моисей: «Вышедъ от тебе, молитися буду Господу, и отступить муха от фараона и от рабовъ его, и от людей его за утра; толико не приложи еще к сему прелстити насъ, абы не отпустилъ людей принести жертву Господеви».

І выйшаў Майсей ад фараона, і прасіў ГОСПАДА.
 
И вышедъ Моисей от фараона, помолися Господу.

І зрабіў ГОСПАД паводле слова Майсея, і адвёў мухаў ад фараона, ад слугаў ягоных і ад народу ягонага; не засталося аніводнай.
 
И сотвори Господь по словеси Моисееву и отнялъ мухи от фараона и от рабовъ его, и от людей его, и не остала ест ни едина.

Але фараон закамяніў сэрца сваё таксама гэтым разам і не адпусьціў народ.
 
И обтяжися серце фараоново тако, иже и в той часъ не хотелъ отпустити людии.